Відділення патології міокарду та трансплантації органів і тканин

Інфаркт міокарда

Інфаркт міокарда: причини, симптоми, діагностика та лікування

Інфаркт міокарда (ІМ) – одна з форм ішемічної хвороби серця (ІХС), яка виникає внаслідок недостатнього кровопостачання серцевого м'яза. Такий стан виникає через часткове чи повне закриття просвіту однієї чи кількох коронарних артерій тромбом, емболом, або внаслідок спазму судинної стінки. Надалі розвивається некроз ділянки серцевого м'яза, яка позбавлена кровопостачання, порушується функція серця.
Коронарний синдром – основна причина смертності в структурі загальної захворюваності, а також причина значної частки захворюваності з тимчасовою втратою працездатності та інвалідності.

Етіологія

Атеросклероз являє собою основну причину розвитку ІХС, зокрема ІМ. Спазм коронарних судин, оклюзія їх просвіту тромбами, емболами, неефективність реканалізуючих операцій на серці, що раніше були виконані, ятрогенне пошкодження судин серця також зумовлюють розвиток коронарного синдрому.

Крім того, існують фактори ризику, які сприяють розвитку ІМ:

  • куріння тютюну;
  • підвищення артеріального тиску;
  • дисліпопротеїдемія з підвищенням рівня холестерину та ЛПНЩ;
  • цукровий діабет;
  • ожиріння;
  • коагулопатії з підвищеною здатністю крові до зсідання (в т.ч. як наслідок онкопатології);
  • системні васкуліти;
  • чоловіча стать;
  • вік понад 40 років;
  • період менопаузи у жінок;
  • ревматизм в анамнезі;
  • вроджені вади серця;
  • зловживання алкоголем;
  • гіподинамія;
  • стрес;
  • високий рівень забрудненості навколишнього середовища.

Пацієнти з інсультом чи/та інфарктом в анамнезі також входять в групу ризику по розвитку ІМ.

Клініка

Провідним симптомом ІМ являє собою біль інтенсивного характеру за грудиною чи в прекардіальній ділянці. В деяких випадках біль може іррадіювати в ліву лопатку, нижню щелепу, шию. Можуть виникати порушення серцевого ритму аж до повної зупинки серця. Близько третини випадків характеризується клінікою серцевої недостатності з задухою, кашлем, головокружінням, загальною слабкістю, набряковим синдромом.
Варто відзначити особливі форми клініки гострого ІМ:

  • абдомінальна форма – викликана іррадіацією коронарного болю переважно в органи черевної порожнини (симулює клініку «гострого живота»);
  • безбольова форма – найчастіше виникає у пацієнтів з супутнім цукровим діабетом як явище зниженою чутливості.

Клініка ІМ ідентична нападу стенокардії, проте утримується більш тривало и не зникає після прийому нітрогліцерину. Ангінозний біль при ІМ може супроводжуватися розвитком кардіагенного шоку, у зв'язку з чим в якості знеболюючого використовують виключно опіоїдні анальгетики.
Передумовами розвитку гострого коронарного синдрому являються стрес, гіпертонічний криз або перевтома напередодні нападу.

Діагностика

Основними методами діагностики інфаркту міокарда на ранніх етапах являються:

  • ЕКГ;
  • ехокардіографія;
  • визначення біохимичних маркерів альтерації міокарда (КФК МВ-фракція, тропонін І і Т, ЛДГ1, АсАТ, АлАТ)

На більш пізніх етапах (після ліквідації загрозливих життю синдромів):

  • коронарографія;
  • сцинтіграфія (використовується в наукових дослідженнях, а також як метод визначення співвідношення життєздатних активних кардіоміоцитів перед оперативними втручаннями)

Якомога раніше діагностована патологія, тим вищі шанси на позитивний результат лікування ІМ.

Лікування

Після ліквідації больового синдрому. Седації та стабілізації життєво важливих показників (АТ, ЦВТ,РаО2) призначають негайний тромболізис (використовують тканинний активатор плазміногену, стрептокіназу, урокіназу) з метою відновлення коронарного кровотоку. В якості першої допомоги можна використовувати ацетилсаліцилову кислоту, клопідогрель або гепарин.
Якомога раніше ліквідувати причину оклюзії, тим більше клітин міокарда залишиться життєздатними.
В комплекс медикаментозної терапії включають бета-блокатори, інгібітор АПФ, антикоагулянти і антиагреганти.
При наявності встановлених зон оклюзії (коронарографічно) проводять оперативне лікування – аортокоронарне шунтування з використанням аутотрансплантанта. Більш сучасним мініінвазивним способом лікування ІХС та профілактики ІМ являється використанні внутрішньосудинних стентів, завдяки яким можливо відновити прохідність судин без проведення повномасштабного оперативного втручання.

Контакти

 

02660, м. Київ,

вул. Братиславська, 5а

Телефон.: +380975444655